01. Про причини власного потрапляння до “чорного списку” РФ і звичку користуватися лише офіційними даними (згадка про зв’язок з обмеженням доступу Затуліна й Жириновського), а також про наявність неофіційних даних про перелік з декількох десятків українських прізвищ, що використовувався для підготовки заборонного сценарію.
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Ia%20zvyk%20korystuvatysia%20oficijnymy%20dannymy.mp3)

02. Про категоричне несприйняття позиції МЗС щодо форми недопуску, зокрема депутатів Держдуми, а також велику роль пана Жириновського у справі єднання України.
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Ia%20kategorychno%20ne%20podiliaiu%20formy%20nedopusku.mp3)

03. Про неспроможність чинного уряду у вирішенні питань нормалізації міждержавних взаємин України та Росії.
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/My%20mozhemo%20konstatuvaty_vzhe%20proishlo%20maizhe%207%20mis..mp3)

04. Про відсутність офіційних даних щодо інших прізвищ потенційних українських фігурантів російського нон-гратівського списку (у відповідь на згадку про екс-главу МЗС Бориса Тарасюка і в.о. міністра закордонних справ Володимира Огризка)
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Meni%20ne%20vidomi%20tsi%20prizvywa.mp3)

05. Про мотивацію російської сторони щодо вибору персони Петра Порошенка для публічного оприлюднення “чорного списку”.
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Ia%20dumaiu,%20wo%20tse%20pytannia%20treba%20zadaty.mp3)

06. Про заяву одвічної опонентки Юлії Тимошенко про “карамельний” слід у російській справі Порошенка…
(http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Duzhe%20dyvno%20bulo%20b%20dumaty.mp3)

07. Повторно про необхідність сприйняття офіційної позиції РФ (згадка про посла РФ в Україні Віктора Чорномирдіна та керівника МЗС РФ Сергія Лаврова)
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/My%20maiemo%20korystuvatysia%20oficijnoiu%20pozytsijeiu%20Rosiji.mp3)

08. Про роль і значення скандалу (дефініція щодо лакмусового папірця)
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Tse%20lakmusovyi%20papirec%27%20ukrajins%27ko-rosijs%27kyh%20vidnosyn.mp3)

09. Про нерозгляд можливості обстоювати свої права у судовий спосіб.
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Tse%20pytannia%20politychne,%20a%20ne%20sudove.mp3)

10. Про терміни повернення до Росії.
(аудіо: http://kramarenko.nm.ru/Poroshenko%20Petro%20_%20Amcham%2012.02.07_www.times.liga.net/Ia%20shvydko%20budu%20v%20Rosiji.mp3)

Читайте про це також на е-шпальтах ділової газети "СЕЙЧАС"

Усе нове - це давно забуте старе. Мудрість давнього афоризму днями було наочно доведено поточною українською політичною практикою. На загал запилена тематика звичаїв сивої давнини набула сучасного звучання... З тією лише історичною відмінністю, що нинішні племена, на відміну від прадавньої громади, у такий спосіб наразі здійснюють не ритуал, а політичну гру. Втім, суті це не змінило. І навряд чи могло! Позаяк сучасні жертвоприношення направду мало чим відрізняються від своїх давніх прототипів. Так само шкода жертви.

Тарасюкіана померла, хай живе Тарасюк!)
Ще донедавна принциповий за своїм значенням форпост президентської сили пішов під “ніж”. Вочевидь, Вікторові Ющенку цей поворот подій дався далеко не просто. Натомість оголений драматизм засвідчив: саме такий варіант вирішення ситуації виявився найбільш оптимальним для молодої і реформаторської команди Президента.

2-місячна сага довкола пана Тарасюка може бути практичним посібником із виживання для міністрів-опозиціонерів. Поряд зі змістовною і швидкоплинною хронологією подій Тарасюкіани особливе місце у такому виданні мали б посісти живі описи прем’єрних для України тенденцій епохи фактичного переходу на парламентсько-президентський лад. Адже у сприйнятті контекстів, зокрема й цього, інформація відіграє лише роль, натомість емоційність має значення. Відтак, увагу привернуло таке:

!- Тарасюк продемонстрував високі зразки посадової вправності. Тонкий хід природженого дипломата засвідчив його належність не до класу VIP-політики, а навпаки - до політики VIP-класу

!- Витонченість прощальної промови. Екстренний спіч Тарасюка вразив не стільки художньою образністю, скільки холодною політичною виваженістю. При цьому останній помаранчевий урядник-магікан ззовні виглядав гранично стриманим, що додало його промові особливого колориту. Втім, це не завадило політикові викласти поточну інформацію, а також переповісти майже всю хронологію... Одначе все це робилося без зайвої помпи, по-скромному. Власне, скромність - окрема й давня риса п. Тарасюка. Якщо автору цих рядків не зраджує пам'ять, то, приміром, під час вибочої кампанії-2002 Борис Іванович, по закінченні участі у партзаходах НУ на Львівщині, повернення до Києва здійснював потягом.

...далі буде...

!- Візуалізація Тарасюкіади підкреслила контрастність очікуваного і побаченого. Тарасюк, попри очевидну за такою логікою подій поведінку, виглядав далеко не жертвою. Більше того, чим більше він говорив – тим дедалі менше він ставав жертвою. Власне, у такі моменти зовнішні спостереження за людиною дають чи не якнайточнішу відповідь про її реальне ставлення до ролі та значення посади. Тарасюк з нею попрощався легко, впевнено і спокійно.

!- готовність до корпоративної самопожертви заради, так би мовити, високої ідеї.

!- чоловіча сміливість. Саме до цього донедавна досить активно апелював формальний начальник помаранчевого дипломата Віктор Янукович. І Тарасюк дав своєму погоничу суто по-чоловічому цілком вичерпну і самодостатню відповідь. Зокрема, про недобру для себе звістку сповістив персонально й максимально публічно. Ще б пак – у прямому ефірі. Такі відходи - виняткова ознака харизматичного політика. Чи не все це вперше стало очевидним саме після його січневого прощання.

!- символічність. Відповідний образний ефект кадрам абсолютно безперечної топ-новини дня було надано за рахунок присутності за одним прес-столом поряд з бунтівним і вже точно колишнім міністром у нещодавньому минулому надзвичайно наближеної за обійманою посадою особи Президента. Ясна річ, що наразі вже в іншому призначенні. Тим не менше, чи не характерно, що цей своєрідний дует доповнював один одного значною схожістю своїх колишніх яскраво помаранчевих державних кар'єр. Якщо піти далі у виявленні символізму - можна навіть припустити, що після буцімто добровільного відходу на пана Тарасюка, як на власному прикладі засвідчила його супутниця, яка здобула славу скандальної екс-господині медіа-офісу, не чекає бодай якась адекватна місія.

!- Він пішов, щоб повернутися. Колись у буремні часи легендарні слова, виголошені Ющенком, могли б бути знову начасі. Втім, соратник Президента не вдавався до супутніх і очевидно зайвих урочистостей. Годі символізму! Проте одразу чітко пояснив, що, полишивши справи міністерські, має серйозний намір великою мірою зосередитися на партійному топ-менеджменті. Може, ця й справді щира відповідь має глибокий сенс. Якщо так - то довкола Тарасюкіани вкотре постає образність: кінець ходіння (незважаючи на кількість використаних спроб) у владу цілком може стати початком нового повернення в кар’єрі політика. (Щоправда, щодо Тарасюка якось незручно і, мабуть, неправильно говорити кар'єра, принаймні наразі...
- У який спосіб?
Зважаючи на здобутий під час практичного лобового протистояння з антикризами досвід, масштаб очолюваного ним дітища може виявитися замалим для потенційно перспективного Тарасюка. А відтак формат широко пропонованої Костенком “Правиці” завжди може набути актуальності і виявитися надзвичайно доречним. Зрозуміло, що в разі такого сценарію екс-дипломат автоматично претендуватиме на роль першої скрипки. І якщо це не збудить амбіції у гонорових правозасновників "проекту, який виявився під Тарасюка", то умовна "Правиця" може резонно сподіватися на певний, але обов'язково прохідний бал.

!- кулуарність великої політики, а надто у кадрової питаннях, є традиційно високою.

!- очевидний слід в ухваленні озвученого Тарасюком рішення Іншого центру ухвалення рішень.
По-перше, дивним є те, що відповідна заява була оприлюднена в гарячому режимі, під завісу понеділка, що був останнім днем службової відпустки. Раптове осяяння в питання політичної доцільності і сповнення чаші терпіння в цілому нейтральною ухвалою суду виглядає малопереконливим у якості пояснення дій Тарасюка.
По-друге, не зрозумілим є поспіх, з яким закривалася справа Тарасюка?
По-третє, чому раптом тільки зараз помаранчевий кабмінівський згой збагнув, що за перманентно створюваних урядом умов його перебування на посаді керманича зовнішньополітичного відомства є неможливим?
Чому звичайне поточне – не перше подібне - абсолютно далеке від трагізму рішення райсуду, зокрема, про оголошення тривалої перерви в засіданні, стало каталізатором миттєвого перегляду попередніх принципів? Звісно, інколи уривається терпець. Це природно, але тільки не у випадку Тарасюка. А тому - і це, до речі, виняток - у словах героя читається певна нещирість.

Бо навіщо ще ранком прощального дня сторона Тарасюка робила хід конем, а також свідомо і напевно узгоджено публічно реанімувала болісне для Президента емоційно-політичне тертя з дедалі потужнішими антикризами, домогаючись і зрештою домігшися задоволення свого клопотання про залучення до розгляду справи в якості третіх осіб представників Президента? До речі, формулювання про згаданих суб'єктів викликало підсвідомий подив, а в декого - показову лояльність до сприйняття і поширення очевидних, але ж, звісно, таких актуальних "качок", зумовлену професійним тяжінням до порожніх сенсацій. Значна частина новинних стрічок як УА-, так і РУнету в ім'я своїх рейтингів сповіщала приблизно про те, що, мовляв, Тарасюку дозволили залучити до свого захисту в суді самого Президента. У різних варіаціях топ-заголовків це виглядало так: Тарасюку дозволили оборонятися Ющенком; Президент став (для Феміди) третьою особою (... піде в/під суд як третя особа; ); Ющенка покликали/запросили до суду; Суддям бракує Ющенка; і зрештою хіт - Тарасюк викликав Ющенка в суд.

Тим паче не ясно тому, що нове рішення суду здавалося вигідним більшою мірою стороні Тарасюка, яка, зокрема, відтерміновувала момент полишення посади. Таку думку під час приватної бесіди з автором цих рядків висловив визнаний правознавець Віктор Мусіяка.

!- спонтанність в ухваленні рішення. Відставка пролунала, наче грім серед тихої ночі. Ще зранку справи розгорталися за цілком прийнятним для Тарасюка сценарієм. Зовнішньо спокійним виявився і МЗС, де бодай про імовірність подібної розв’язки так скоро не натякали.

!- пасивна медіа-роль Президента під час оголошення принципових для нього питань. Продемонстрована стороння позиція, наче з-під кущів, не додала Ющенку честі. Чому він не використав відставку Тарасюка у власних піар-цілях, максимально педалюючи, приміром, готовність до найскладнішого консенсусу? Може, не схотів гратися й на без того пригнічених почуттях свого соратника? А може, не знав, як добрати відповідного слова для промови? Чи просто не хотів бодай візуально асоціювати себе з Тарасюком?
Дивно, що свою позицію з поточного приводу гарант не озвучив власноруч, доручивши це завдання оприлюднити так чи інак виведеному зі стану емоційного спокою Тарасюку. Виходячи з характеристик окреслених подій, стає зрозумілим, що озвучена відставка стала далеко не однозначним рішенням.

Как ни парадоксально, но в День Татьяны член Федерального политсовета партии "Союз Правых Сил", в прошлом депутат Госдумы РФ и экс-советник Президента Украины Виктора Ющенко Борис Ефимович Немцов, в отличие, к примеру, от своего извечного оппонента по российскому политикуму Владимира Вольфовича Жириновского, оказался более доступным для общения с иностранной прессой.

У российского политикума хотелось узнать мнение по поводу «свежеиспеченного» (15 января 2007 г.) вступления в силу новых правил миграционной политики РФ (http://www.government.ru/government/governmentactivity/rfgovernmentdecisions/archive/2006/12/28/1001093.htm) в части его возможных последствий для российско-украинского межгосударственного трудового сотрудничества.

Изначально задумывалось связаться с эпатажным и бессменным лидером ЛДПР, влиятельность которого в российском политикуме до сих пор стабильно высока. Во-первых, г-н Жириновскому украинский вектор никогда не был чужд. Во-вторых, он издавна слывет, то есть известен публично, своими далекими от дружественности настроениями в отношении соседей-украинцев, а, стало быть, его позиция может быть небезынтересна общественному вниманию, прежде всего ввиду своей изначальной неоднозначности.

Звонок Владимиру Вольфовичу на мобильный увенчался половинчатым успехом: трубка была снята, но, естественно, ни искомым персонажем. На просьбу журналиста иностранного масс-медиа побеседовать с г-ном Жириновским мужской голос после некоторого внеэфирного совещания предложил обратиться в пресс-службу. Как правило, такие отсылки предвещают неустановку желаемого контакта. Обращение в офис ЛДПР в несколько "заходов" в общей сложности на протяжении не менее часа было очень любезным, но, увы, малоэффективным. Подробно записав тематику комментария, контакт с плотно занятым авиаперелетом шефом пообещали организовать в лучшем случае через несколько дней. И на том спасибо. С удовольствием пообщаемся.

Спустя минуту я уже набирал номер Бориса Ефимовича Немцова. Беседа с ним завязалась быстро и прошла, как говорится, на одном дыхании. Предложенная к комментированию тема оказалась весьма близкой интервьюеру. Он не скрывал своих политических эмоций, высказывался порой с недипломатичной категоричностью, не избегал переходов на персоналии. А президента своей страны г-н Немцов называл исключительно «товарищ Путин».

На вопрос о мотивации новой миграционной политики РФ г-н Немцов предпочел ответить по-медицински, поставив ее апологетам самый что ни на есть настоящий диагноз, заявив, что, дескать, не ведает такого рода знаниями, поскольку не является... психиатром (аудио: http://kramarenko.nm.ru/Nemtsov%20Boris%20_%20Ia%20ne%20psihiatr%20_%20times.liga.net/Nemtsov%20Boris%20_%20Ia%20ne%20psihiatr%20_%20times.liga.net.mp3).

А напоследок, отвечая на вопрос о том, может ли в миграционной реформе таится некий политический подтекст, и вовсе дал не самую лестную, но оттого, наверное, весьма ценную оценку российскому чиновничеству, в рядах которого ему довелось в свое время потрудиться (аудио: http://kramarenko.nm.ru/Nemtsov%20Boris%20_%20Ia%20ne%20psihiatr%20_%20times.liga.net/Nemtsov%20Boris%20_%20Ia%20mnogo%20let%20vo%20vlasti%20byl%20_%20times.liga.net_.mp3). Словом, не стесняясь выражений, г-н Немцов называл вещи своими именами. За что ему искренняя признательность от благодарного автора и, надеюсь, читателей.

С текстом интервью можно ознакомиться на веб-сайте издания "СЕЙЧАС".
http://times.liga.net/TEHNO/l_arch_now2.nsf/AllDocAct2/gs010111?OpenDocument&pinfo=1